Положення про головнi управлiння Пенсiйного фонду України

Друкувати   Шрифт:
або Ctrl + колесо миші

 

ПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.12.2014 № 28-2

 

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 січня 2015 р.
за № 40/26485

Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду
№ 27-3 від 25.12.2015}

Відповідно до пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, правління Пенсійного фонду України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що додається.

2. Затвердити Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об’єднані управління, що додається.

{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 27-3 від 25.12.2015}

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 “Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах”, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 441/6729 (із змінами);

постанову правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року № 11-2 “Про утворення головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 12 липня 2002 року за № 581/6869 (із змінами).

4. Юридичному управлінню Пенсійного фонду України (Рябцева Т.Б.) подати цю постанову на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

Голова правління

О. Зарудний

ПОГОДЖЕНО:

Міністр соціальної політики України

Перший заступник Голови
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні

Голова Спільного представницького органу
об'єднань профспілок



П. Розенко



О. Мірошниченко


Г.В. Осовий


 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова правління
Пенсійного фонду України
22.12.2014 № 28-2

 

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 січня 2015 р.
за № 40/26485

ПОЛОЖЕННЯ
про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі

1. Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі – Фонд).

Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об’єднаними управліннями (далі – управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

{Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 27-3 від 25.12.2015}

 

2. Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

 

3. Основними завданнями головного управління Фонду є:

реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення;

забезпечення ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

виконання інших завдань, визначених законом.

 

4. Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення;

2) планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду;

3) організовує роботу управлінь Фонду щодо:

забезпечення надходжень від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства;

ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр застрахованих осіб), внесення відомостей до нього та їх використання;

здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі – страхові внески) та інших платежів, за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством;

стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів;

застосування фінансових санкцій, передбачених законом;

призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства;

надання страхувальникам та застрахованим особам інформації, визначеної законодавством;

4) забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами);

5) здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;

6) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, контроль за цільовим використанням коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці;

7) організовує первинний бухгалтерський облік та звітність в управліннях Фонду, одержує в установленому порядку статистичну й бухгалтерську звітність, складає зведені бухгалтерські звіти та баланси, забезпечує своєчасне їх подання відповідним органам;

8) надає управлінням Фонду допомогу у вирішенні питань матеріально-технічного забезпечення;

9) організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників, узагальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи;

10) проводить у межах своїх повноважень інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення;

11) інформує громадськість про свою діяльність;

12) здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг;

13) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці та інформації з обмеженим доступом, контроль за її збереженням у головних управліннях Фонду;

14) узагальнює та аналізує результати роботи головного управління Фонду та управлінь Фонду, вносить відповідні пропозиції правлінню Фонду;

15) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, також забезпечує виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об’єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення).

{Пункт 4 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду № 27-3 від 25.12.2015}

 

5. Головне управління Фонду з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх виконанням в головному управлінні Фонду та управліннях Фонду;

2) здійснює добір кадрів в апарат головного управління Фонду, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців;

3) забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у володінні головного управління Фонду;

4) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

5) організовує ведення діловодства та роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів.

 

6. Головне управління Фонду має право:

1) залучати вчених, спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до його компетенції;

2) отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб – підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань;

3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити семінари з питань, що належать до його компетенції;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами;

5) проводити у порядку і випадках, встановлених законом, планові та позапланові перевірки у роботодавців та інших осіб бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;

6) видавати приписи щодо усунення порушень, виявлених за результатами перевірки достовірності поданих страхувальником відомостей про застрахованих осіб;

7) вилучати в установленому законом порядку у підприємств, установ, організацій і окремих осіб копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховуються страхові внески, або порушення порядку використання коштів Фонду;

8) проводити перевірку цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій;

9) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

10) у разі виявлення фактів порушення порядку використання коштів Фонду звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів;

11) перевіряти роботу управлінь Фонду, здійснювати аудиторські дослідження їх діяльності;

12) у межах своєї компетенції розпоряджатись майном і коштами Фонду;

13) інші права, передбачені законодавством.

Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, також має права, передбачені пунктом 6 Положення.

{Пункт 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Пенсійного фонду № 27-3 від 25.12.2015}

 

7. Головне управління Фонду під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

 

8. Головне управління Фонду очолює начальник, який призначається на посаду Головою правління Фонду за погодженням із Міністром соціальної політики України та головою відповідної місцевої державної адміністрації, звільняється з посади Головою правління Фонду за погодженням із Міністром соціальної політики України в установленому законодавством порядку.

Начальник головного управління Фонду має заступників, які за його поданням призначаються на посаду та звільняються з посади Головою правління Фонду за погодженням із Міністром соціальної політики України в установленому законодавством порядку.

 

9. Постійно діючим консультативно-дорадчим органом для обговорення найважливіших питань діяльності головного управління Фонду, забезпечення координації роботи його структурних підрозділів та управлінь Фонду є колегія при начальнику головного управління Фонду, яка діє на громадських засадах.

Колегія утворюється відповідно до наказу начальника головного управління Фонду у складі 7 – 11 осіб. Персональний склад колегії затверджується Головою правління Фонду за поданням начальника головного управління Фонду.

До складу колегії входять начальник головного управління Фонду та його заступники (за посадою).

До складу колегії можуть включатись інші відповідальні працівники головного управління Фонду, управлінь Фонду, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з вирішенням питань, що належать до компетенції Фонду, представники від сторін соціального діалогу (за згодою).

Колегія при начальнику головного управління Фонду:

визначає перспективні та поточні напрями роботи, розглядає результати діяльності головного управління Фонду та управлінь Фонду, розробляє пропозиції щодо вдосконалення організації роботи головного управління Фонду та в разі потреби подає їх на розгляд правління Фонду, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

контролює виконання головним управлінням Фонду та управліннями Фонду постанов правління, наказів Фонду;

заслуховує звіти про діяльність структурних підрозділів головного управління Фонду та управлінь Фонду;

розглядає питання своєчасного і в повному обсязі надходження платежів до бюджету Фонду, фінансування видатків на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці;

забезпечує координацію діяльності структурних підрозділів головного управління Фонду та управлінь Фонду;

забезпечує координацію діяльності головного управління Фонду з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, іншими відповідними установами та організаціями;

розглядає інші питання діяльності головного управління Фонду та управлінь Фонду.

Засідання колегії проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал. Колегія правочинна приймати рішення за наявності на засіданні не менш як половини її членів. Рішення колегії вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість присутніх на її засіданні членів. Рішення колегій оформляються протоколом і впроваджуються відповідно до наказу начальника головного управління Фонду.

 

10. Начальник головного управління Фонду:

1) здійснює керівництво головним управлінням Фонду, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, очолює колегію, організовує та забезпечує її роботу;

2) забезпечує виконання головним управлінням Фонду та управліннями Фонду вимог Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також постанов правління та наказів Фонду;

3) вносить пропозиції щодо пріоритетів роботи головного управління Фонду і шляхів виконання покладених на нього завдань та подає на затвердження Голові правління Фонду плани роботи головного управління Фонду (річні, піврічні), штатний розпис головного управління Фонду і кошторис видатків на його утримання;

4) забезпечує виконання бюджету головного управління Фонду;

5) затверджує регламент роботи і правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про структурні підрозділи головного управління Фонду, посадові інструкції працівників головного управління Фонду;

6) призначає на посади та звільняє з посад:

начальників самостійних структурних підрозділів головного управління Фонду за погодженням з Фондом, інших державних службовців та працівників головного управління Фонду, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до відповідальності (крім своїх заступників);

7) вносить подання Голові правління Фонду про призначення на посаду та звільнення з посади начальників управлінь Фонду та їх заступників;

8) вносить Голові правління Фонду пропозиції про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, начальникам та заступникам начальників управлінь Фонду, а також щодо їх заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності;

9) у межах своєї компетенції розпоряджається коштами та майном Фонду;

10) представляє головне управління Фонду в державних органах, громадських організаціях, у тому числі в міжнародних, без доручення підписує документи від імені головного управління Фонду;

11) у межах своєї компетенції видає накази організаційно-розпорядчого характеру з питань діяльності головного управління Фонду, які є обов’язковими для виконання працівниками головного управління Фонду та управліннями Фонду;

12) у встановленому порядку розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення згідно із законодавством, виносить рішення про застосування фінансових санкцій;

13) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

14) звітує перед Головою правління Фонду щодо виконання покладених на головне управління Фонду завдань та планів роботи;

15) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

 

11. Штатний розпис та кошторис видатків на утримання головного управління Фонду затверджуються Головою правління Фонду.

 

12. Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Начальник
юридичного управління


Т. Рябцева

 

 

Публікації документа

  • Офіційний вісник України від 03.02.2015 — 2015 р., № 7, стор. 156, стаття 182, код акту 75465/2015
 
 

Затверджено

протоколом загальних зборів трудового колективу

працівників головного управління

Пенсійного фонду України
в Дніпропетровській області  

18 січня 2017 року   № 1

 

Правила

внутрішнього трудового розпорядку працівників головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

І. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

Правила внутрішнього трудового розпорядку розроблені на основі Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України “Про запобігання корупції” та інших нормативно-правових актів і регулюють відносини в головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі – Управління) між керівництвом, службовцями, обслуговуючим персоналом та працівниками управління, які виконують функції з обслуговування (надалі – працівники) у сфері праці, зміцнення трудової дисципліни, ефективного використання робочого часу, забезпечення високої якості роботи, підвищення її продуктивності, застосування до порушників дисципліни заходів дисциплінарного і громадського впливу.

ІІ. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ З РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ

Працівники реалізують своє право на працю згідно з Конституцією України, Кодексом Законів про працю України (надалі – КЗпП) з урахуванням вимог Закону України “Про запобігання корупції” та інших нормативно-правових актів шляхом укладення трудового договору, за яким працівники зобов'язані виконувати доручену їм роботу, з додержанням правил внутрішнього трудового розпорядку, а керівництво головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі – Адміністрація) зобов'язується планувати та своєчасно виплачувати їм заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

При укладенні трудового договору може бути встановлено випробування.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з первинною профспілковою організацією, - шести місяців згідно зі ст. 27 КЗпП.

Згідно ст. 25-1 КЗпП та на вимогу ст.27 Закону України “Про запобігання корупції” Адміністрація вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи в Управлінні осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням повноважень вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.

При прийнятті на роботу до Управління працівник повинен надати належним чином оформлені документи згідно з вимогами ст.25 КЗпП.

При прийнятті на роботу забороняється вимагати від громадян документи, пред’явлення яких не передбачено чинним законодавством і цими правилами.

При прийнятті на роботу видається наказ, з яким працівник повинен ознайомитися під розписку. Усім працівникам після 5-го дня перебування у трудових відносинах, вносяться записи до трудової книжки працівника. Трудові книжки працівників Управління заповнюються і зберігаються в управлінні персоналу та організаційно-інформаційної роботи Управління. З усіма наказами, що стосуються працівника, Адміністрація ознайомлює його під розписку.

Працівник має право за своєю ініціативою розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін, попередивши про це Адміністрацію за два тижні.

При розірванні трудового договору з поважних причин адміністрація може розірвати договір у строк, визначений працівником.

При звільненні працівника з посади у разі змін в структурі установи, при скороченні чисельності або штату Адміністрація персонально попереджує його про майбутнє звільнення не пізніше, ніж за два місяці. При цьому Адміністрація за можливості надає працівнику іншу роботу за спеціальністю. Звільнення здійснюється за умови погодження з Профспілкою у разі неможливості надати працівнику іншу роботу по спеціальності або відмови працівника від іншої роботи. При звільненні працівника на зазначеній у цьому пункті підставі йому виплачується вихідна допомога відповідно до законодавства.

У день звільнення Адміністрація зобов’язана видати працівнику його трудову книжку із внесенням до неї усіх необхідних записів і провести з ним повний розрахунок в порядку визначеному ст. 83 та ст. 116 КЗпП України.

 

ІІІ. ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ ТА АДМІНІСТРАЦІЇ

Кожний працівник зобов'язаний добросовісно та якісно виконувати свої обов'язки, працювати чесно та сумлінно, своєчасно та точно виконувати розпорядження Адміністрації та безпосередніх керівників структурного підрозділу, дотримуватися дисципліни праці, трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна Управління, звітувати перед Адміністрацією про виконання своїх конкретних обов'язків, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної установи чи негативно вплинути на репутацію державного органу.

Працівники Управління під час виконання своїх посадових, службових чи представницьких повноважень повинні дотримуватися правил етичної поведінки передбачених статтями 37-44 Закону України “Про запобігання корупції” та не вчиняти дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Адміністрація зобов’язується своєчасно та у повному обсязі забезпечувати працівників матеріально – технічними ресурсами для виконання посадови (службових) обов’язків, створювати належні умови праці, інформувати трудовий колектив про перспективи розвитку Пенсійного фонду України (надалі – Фонд), забезпечувати підвищення кваліфікації працівників.

Всі працівники зобов'язуються не розголошувати конфіденційну інформацію Фонду, що стала їм відома при виконанні їх трудових обов'язків. За порушення законодавства про інформацію винні працівники несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Профспілка зобов’язується залишати на профспілковому обліку вивільнюваних за скороченням штату працівників до їх працевлаштування, а також ветеранів праці і непрацюючих пенсіонерів за їх заявою.

ІV. РЕЖИМ РОБОТИ, ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ВІДПОЧИНКУ. ПЕРЕБУВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ В ГОЛОВНОМУ УПРАВЛІННІ У ВИХАДНІ, СВЯТКОВІ, НЕРОБОЧІ ДНІ ТА ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ.

Початок роботи з 08.00.

Перерва на обід – з 12.00 до 12.45.

Закінчення роботи о 17.00.

В п’ятницю робочий день закінчується о 15.45.

Адміністрація зобов’язується забезпечувати тривалість та режим роботи працівників відповідно до чинного законодавства України та Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

Адміністрація зобов'язується погоджувати з Профспілкою зміни тривалості робочого дня (тижня) та режиму роботи.

Працівники Управління, на підставі ст. 56, 57 КЗпП України, за погодженням з Адміністрацією, мають право використовувати гнучкий графік роботи та працювати на умовах неповного робочого часу.

На прохання вагітної жінки, одинокого працівника, який має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у тому числі яка перебуває під його опікою, або який доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, Адміністрація зобов’язана установити для них неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в такому разі здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.

Для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань працівники, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) начальника головного управління, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов’язані з’явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. За роботу в зазначені дні (час) працівникам надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за їх заявами.

З метою своєчасного та в повному обсязі виконання завдань і доручень керівництва головного управління встановлюється в разі потреби чергування працівників управлінь (згідно з графіком, затвердженим начальником головного управління).

Перебування у робочій час працівників управлінь за межами приміщень головного управління з метою вирішення службових питань, особистих питань здійснюється з дозволу безпосереднього керівника та за погодженням начальника відповідного управління.

Відповідно до ст. 75 КЗпП працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Щорічні додаткові відпустки надаються працівникам в порядку визначеному ст. 76 КЗпП та Законом України “Про відпустки”.

Відпустки надаються в порядку визначеному Законом України “Про відпустки” та згідно з графіком відпусток працівників головного управління, який затверджується Адміністрацією та погоджується з Профспілкою. Графік складається таким чином, щоб забезпечити якісне і своєчасне виконання працівниками структурних підрозділів поставлених завдань. Водночас, при визначенні черговості відпусток ураховуються сімейні та інші особисті обставини кожного працівника.

Перелік категорій працівників, які мають право на надання відпустки в зручний для них час, визначений ст. 10 Закону України “Про відпустки”.

Через сімейні обставини та з інших поважних причин працівникам за їх заявами може бути надано короткочасні відпустки без збереження заробітної плати на строк, погоджений працівником з Адміністрацією, тривалістю не більше 15 календарних днів в одному календарному році.

Усім працівникам головного управління забороняється знаходитися без дозволу Адміністрації в приміщеннях Фонду в неробочий час із причин, не пов'язаних з роботою, а також запрошувати туди сторонніх осіб.

 

  1. ОХОРОНА ТА ОПЛАТА ПРАЦІ

Адміністрація зобов’язується забезпечити розробку та виконання у повному обсязі комплексних заходів з охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки та виробничої санітарії.

Адміністрація забезпечує достатній рівень оплати праці працівників управління для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Питання оплати праці Працівників визначаються постановами Кабінету Міністрів України.

Посадові оклади Працівників визначаються за схемою посадових окладів визначених постановами Кабінету Міністрів України.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни надбавки та доплати, які визначені постановами Кабінету Міністрів України скасовуються або їх розмір зменшується.

Преміювання працівників здійснюються відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах фонду преміювання та економії коштів, яка склалася з початку року.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання, що діє у Пенсійному фонді України.

Працівникам надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Працівникам під час надання щорічної відпустки  надається матеріальна допомога для оздоровлення у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Заробітна плата виплачується працівникам у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати здійснюється регулярно в робочі дні двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні цього дня. Заробітна плата за час чергової відпустки виплачується не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки. При звільненні працівника належні йому кошти виплачуються в останній день роботи.

При укладанні трудового договору Адміністрація доводить до відома працівника розмір, порядок та строки виплати заробітної плати, умови, згідно з якими можуть проводитися утримання із заробітної плати.

Профспілка має право здійснювати перевірку умов праці, стану виробничої санітарії і гігієни та у разі необхідності вносити пропозиції Адміністрації щодо їх поліпшення; брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві. Адміністрація забезпечує проведення щорічного медичного огляду.

Профспілка зобов’язується забезпечити контроль за дотриманням Адміністрацією вимог нормативно-правових актів з питань праці.

 

VІ. ЗАОХОЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

 

До працівників головного управління згідно з ст. 143 КЗпП України за ефективну та бездоганну роботу, особливі заслуги застосовують такі заохочення:

1) оголошення подяки;

2) нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками;

3) представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);

4) представлення до відзначення державними нагородами.

Відповідно до ст. 151 КЗпП України протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника, не застосовуються.

VІІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ

ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Особи, винні у порушенні законодавства, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана; 

2) звільнення.

Дисциплінарне стягнення застосовується у строки, передбачені ст.148 КЗпП України. До застосування дисциплінарного стягнення адміністрація повинна вимагати від порушника трудової дисципліни письмового пояснення і одержати його.

Відповідно до ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується керівником безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За кожне порушення трудової дисципліни може застосовуватися лише одне дисциплінарне стягнення. Наказ про застосування дисциплінарного стягнення оголошується працівнику під розписку.

Якщо протягом року з дня застосування дисциплінарного стягнення до працівника не буде застосовано нового дисциплінарного стягнення, то працівник вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути знято до закінчення року.

Відповідно до ст. 65 Закону України „Про запобігання корупції” за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.

Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України. Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, порядок формування та ведення цього реєстру затверджується Міністерством юстиції України.

Згідно ст. 150 КЗпП працівникам надано право на оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 221, ст. 225 глави XV КЗпП) шляхом подання відповідної заяви до комісії з трудових спорів.

Працівник також може оскаржити накладене стягнення прямо в суді, куди він звертається із заявою про визнання недійсним (незаконним) стягнення, оголошеного працівникові, відповідно до ст. 124 Конституції України.

 

VІІІ. МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Порядок покладання матеріальної відповідальності на працівників визначено главою ІХ Кодексу законів про працю в України.

Так, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав i умов матеріальна вiдповiдальнiсть може бути покладена незалежно вiд притягнення працівника до дисциплінарної, адмiнiстративної чи кримінальної вiдповiдальностi.

На працiвникiв не може бути покладена вiдповiдальнiсть за шкоду, яка вiдноситься до категорiї нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержанi пiдприємством, установою, органiзацiєю прибутки i за шкоду, заподiяну працiвником, що перебував у станi крайньої необхiдностi.

Працiвник, який заподiяв шкоду, може добровiльно покрити її повнiстю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працiвник може передати для покриття заподiяної шкоди рiвноцiнне майно або поправити пошкоджене.

 

IХ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

З метою своєчасного виявлення, усунення (мінімізації) корупційних ризиків, запобігання корупційним та пов'язаних з корупцією правопорушень, виявлення та врегулювання конфлікту інтересів, підтримання загальної та особистої безпеки, контролю доступу до приміщень головного управління, в головному управлінні технічними засобами здійснюється відеоспостереження.

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

загальними зборами

державних службовців головного

управління Пенсійного фонду України

в Дніпропетровській області

18 січня 2017 року протокол № 1

 

 

ПРАВИЛА
внутрішнього службового розпорядку

 

І. Загальні положення

 

  1. Правила внутрішнього службового розпорядку в головному управлінні розроблені на основі Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України „Про державну службу”, Закону України “Про запобігання корупції” та Типових правил внутрішнього службового розпорядку затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 № 50 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 457/28587
  2. Ці Правила визначають загальні положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – головне управління), режим роботи, умови перебування державного службовця в головному управлінні та забезпечення раціонального використання його робочого часу.
  3. Службова дисципліна в головному управлінні ґрунтується на засадах сумлінного та професійного виконання державним службовцем своїх обов'язків, створення належних умов для ефективної роботи, їх матеріально-технічного забезпечення, заохочення за результатами роботи.
  4. Правила внутрішнього службового розпорядку головного управління повинні бути доведені до відома всіх державних службовців, які працюють в головному управлінні, під підпис.

ІІ. Загальні правила етичної поведінки в головному управлінні

 

  1. Державні службовці повинні дотримуватись вимог етичної поведінки.
  2. Державні службовці у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.
  3. Державні службовці повинні уникати нецензурної лексики, не допускати підвищеної інтонації під час спілкування. Неприпустимими є прояви зверхності, зневажливого ставлення до колег та громадян.
  4. Державні службовці під час виконання своїх посадових обов’язків повинні дотримуватися взаємоповаги, ділового стилю спілкування, виявляти принциповість і витримку.

ІІІ. Порядок прийняття на державну службу, проходження державної служби та порядок припинення державної служби

  1. Громадяни реалізують своє право на працю згідно з Конституцією України, Кодексом Законів про працю України, Закону України „Про державну службу”, Закону України “Про запобігання корупції” та інших нормативно-правових актів.
  2. Процедура вступу на державну службу, проходження державної служби та процедура припинення державної служби здійснюється в порядку визначеному Законом України „Про державну службу” з урахуванням вимог Кодексу законів про працю України.
  3. При звільненні державного службовця з посади у разі змін в структурі установи, при скороченні чисельності або штату Адміністрація персонально попереджує його про майбутнє звільнення не пізніше, ніж за два місяці. При цьому Адміністрація за можливості пропонує працівнику іншу роботу за спеціальністю. Звільнення здійснюється за умови погодження з Профспілкою у разі неможливості надати працівнику іншу роботу по спеціальності або відмови працівника від іншої роботи. При звільненні працівника на зазначеній у цьому пункті підставі йому виплачується вихідна допомога відповідно до законодавства.
  4. Особи, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави зобов’язані дотримуватися положень ч. 2 ст. 45 Закону України “Про запобігання корупції”.
  5. У день звільнення Адміністрація зобов’язана видати працівнику його трудову книжку із внесенням до неї усіх необхідних записів і провести з ним повний розрахунок в порядку визначеному ст. 83 та ст. 116 КЗпП України.

 

ІV. Робочий час і час відпочинку державного службовця

 

  1. Тривалість робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень.

У головному управлінні, як правило, встановлюється п’ятиденний робочий тиждень із тривалістю роботи по днях: понеділок, вівторок, середа, четвер - по 8 годин 15 хвилин, п’ятниця - 7 годин; вихідні дні - субота і неділя.

Початок та кінець робочого часу, перерва, що надається для відпочинку і харчування, встановлюються для державного службовця з урахуванням режиму роботи головного управління.

Початок роботи з 08.00.

Перерва на обід – з 12.00 до 12.45.

Закінчення роботи о 17.00.

В п’ятницю робочий день закінчується о 15.45.

Тривалість перерви для відпочинку і харчування становить, як правило, 45 хвилин. Перерва не включається в робочий час, і державний службовець може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.

  1. У зв’язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями роботи у відповідному структурному підрозділі головного управління, може встановлюватися інший режим роботи відповідно до законодавства про працю.
  2. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
  3. Облік робочого часу у головному управлінні здійснюється у відповідному журналі обліку робочого часу/табелі робочого часу (далі - журнал).
  4. Для забезпечення контролю своєчасного виходу прибуття на роботу табель обліку робочого часу подається відповідальною особою відповідного структурного підрозділу головного управління, за підписом служби управління персоналом головного управління, до бюджетно-фінансового управління.
  5. Вихід державного службовця за межі адміністративної будівлі головного управління у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника. У головному управлінні ведеться електронний журнал реєстрації наказів про відрядження.
  1. Охорона та оплата праці
  1. Адміністрація зобов’язується забезпечити розробку та виконання у повному обсязі комплексних заходів з охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки та виробничої санітарії.

Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

  1. Згідно Закону України “Про державну службу”, заробітна плата державного службовця складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг державного службовця;

4) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця;

5) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою;

6) премії (у разі встановлення)

  1. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються постановами Кабінету Міністрів України, при цьому, схема посадових окладів на посадах державної служби визначається щороку Кабінетом Міністрів України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік з урахуванням юрисдикції державних органів.
  2. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання державних службовців визначаються у положенні про преміювання, що діє у Пенсійному фонді України.
  3. Заробітна плата виплачується державним службовцям у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати здійснюється регулярно в робочі дні двічі на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні цього дня. Заробітна плата за час чергової відпустки виплачується не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки. При звільненні та припиненні державної служби належні державному службовцю кошти виплачуються в останній день роботи.
  4. Відповідно до Закону України “Про державну службу” та постанов Кабінету Міністрів України, один раз на календарний рік, у зв’язку з щорічною відпусткою державним службовцям, в межах затвердженого кошторису, надається грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати.
  5. Профспілка має право здійснювати перевірку умов праці, стану виробничої санітарії і гігієни та у разі необхідності вносити пропозиції Адміністрації щодо їх поліпшення; брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві. Адміністрація забезпечує проведення щорічного медичного огляду.

Профспілка зобов’язується забезпечити контроль за дотриманням Адміністрацією вимог нормативно-правових актів з питань праці.

VІ. Заохочення державних службовців

До державних службовців головного управління відповідно до Закону України “Про державну службу”, за бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги застосовують такі заохочення:

1) оголошення подяки;

2) нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;

3) дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному Законом;

4) представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);

5) представлення до відзначення державними нагородами.

Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій "Б" і "В", застосовуються керівником державної служби.

Відповідно до Закону України “Про державну службу” заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.

 

VII. Порядок повідомлення державним службовцем про свою відсутність

 

  1. Державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв’язку або іншим доступним способом.
  2. У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на робочому місці.
  3. У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім’я керівника головного управління щодо причин своєї відсутності.

VIII. Перебування державного службовця в головному управлінні у вихідні, святкові, неробочі дні та після закінчення робочого часу

 

  1. Для виконання невідкладних завдань державний службовець може залучатись до роботи понад установлену тривалість робочого дня за наказом (розпорядженням) керівника головного управління, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації, в тому числі у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією за роботу відповідно до законодавства.

Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час для кожного державного службовця не повинна перевищувати чотири години протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

  1. Керівник головного управління за потреби може залучати державних службовців головного управління до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні.

Чергування державного службовця після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні здійснюється згідно з графіком, який розробляється управлінням адміністративно-господарського забезпечення і затверджується керівником головного управління за погодженням виборного органу первинної профспілкової організації.

  1. У графіку чергування зазначаються: завдання, яке потребує виконання, відповідальний державний службовець, його посада, місце, дата та строк чергування.
  2. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня, у вихідні, святкові і неробочі дні державного службовця, якого не включено до графіка, наступного робочого дня після чергування відповідна інформація подається управлінням адміністративно-господарського забезпечення керівнику головного управління для внесення в установленому порядку відповідних змін до такого графіка.
  3. У разі залучення державного службовця до роботи понад установлену тривалість робочого дня у головному управлінні запроваджується підсумований облік робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норми тривалості робочого часу.

За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

  1. Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час та направляти у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт та направлятися у відрядження лише за їхньою згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

ІX. Порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів, доручень та розпоряджень зі службових питань

  1. Нормативно-правові акти, накази, доручення, розпорядження зі службових питань доводяться до відома державних службовців шляхом ознайомлення у паперовій або електронній формі з підтвердженням такого ознайомлення.

Підтвердженням може слугувати підпис державного службовця (у тому числі як відповідального виконавця) на документі, у журналі реєстрації документів або відповідний електронний цифровий підпис, який підтверджує ознайомлення з певним службовим документом в електронній формі.

  1. Нормативно-правові акти, які підлягають офіційному оприлюдненню, доводяться до відома державного службовця шляхом їх оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, а також шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах органів державної влади, Пенсійного фонду України та на власному сайті головного управління.
  1. X. Дотримання загальних інструкцій з охорони праці та протипожежної безпеки
  1. Керівник головного управління зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці, належний стан засобів протипожежної безпеки, санітарії і гігієни праці.

Інструктування з охорони праці та протипожежної безпеки має здійснювати особа, на яку керівником головного управління покладені відповідні функції.

  1. Державний службовець повинен дотримуватись правил техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної безпеки.
  2. Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються державним службовцем, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
  3. За стан пожежної безпеки та дотримання інструкцій з охорони праці в головного управління відповідає керівник головного управління та визначена ним відповідальна особа, на яку покладено такий обов’язок.
  1. XI. Порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем
  1. Державний службовець зобов’язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно уповноваженій суб’єктом призначення у головному управлінні особі. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.
  2. Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою головного управління, керівником служби управління персоналом головного управління та державним службовцем, який звільняється.

Один примірник акта видається державному службовцю, який звільняється чи переводиться на іншу посаду, інший примірник долучається до особової справи цього державного службовця.

ХII. Прикінцеві положення

 

  1. Недотримання вимог правил внутрішнього службового розпорядку є підставою для притягнення державного службовця до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.
  2. Питання, пов’язані із застосуванням правил внутрішнього службового розпорядку, вирішуються керівником головного управління, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - спільно або за згодою з виборним органом первинної профспілкової організації.
  3. З метою своєчасного виявлення, усунення (мінімізації) корупційних ризиків, запобігання корупційним та пов'язаних з корупцією правопорушень, виявлення та врегулювання конфлікту інтересів, підтримання загальної та особистої безпеки, контролю доступу до приміщень головного управління, в приміщеннях головного управління технічними засобами здійснюється відеоспостереження.